Опубліковано 25-05-2023
Постанова
Архієрейського Собору
Української Православної Церкви (Православної Церкви України)
у розширеному складі
під головуванням Блаженнійшого Епіфанія,
Митрополита Київського і всієї України,
від 24 травня 2023 р.
Про врегулювання календарного питання
в Православній Церкві України
За поданням Священного Синоду Православної Церкви України всебічно розглянувши і обговоривши календарне питання Архієрейський Собор Православної Церкви України констатує наступне.
Офіційний літургійний календар Православної Церкви України є одним із загальноцерковних документів, зміни до якого вносяться виключно рішенням загальноцерковних соборних органів (Священного Синоду, Архієрейського Собору та Помісного Собору).
В кожній Помісній Православній Церкві існує власна календарна традиція, яка спирається на загальне церковне Передання і практику Помісної Церкви. Деякі Помісні Церкви дотримуються юліанського («старого») календаря, деякі – новоюліанського («нового»). При цьому календарна традиція щодо обчислення Пасхалії є загальною для всіх Помісних Православних Церков (окрім автономної Православної Церкви Фінляндії у складі Вселенського Патріархату) і може бути уточнена тільки спільним рішенням Помісних Церков.
Проблема юліанського («старого») календаря полягає в тому, що кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в одну добу між астрономічним і календарним рівноденням. У XX і XXI століттях розходження між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку мало би припадати рівнодення, складає 13 днів. Від 2100 року ця розбіжність складатиме вже 14 днів, а з плином часу – й місяці.
Традиція використання Православною Церквою юліанського календаря не має сакрального значення, сам цей календар має світське походження та був прийнятий Церквою в силу того, що це був календар, за яким велося літочислення у Римській імперії, і це був найкращий календар на той час. Втім, поступове накопичення в юліанському календарі розходження між реальними астрономічними подіями та календарними датами призводить до того, що святкування всіх неперехідних свят церковного року поступово зсуваються вперед, так що з плином часу, наприклад, свято Різдва Христового буде припадати на час приготування до Великого посту і навіть на сам піст, що є абсурдним.
З метою виправлення календарної неточності, що була накопичена впродовж століть, у 1923 році на Синаксі представників Православних Церков в Константинополі під головуванням Вселенського Патріарха Мелетія IV було схвалено оновлений, так званий новоюліанський календар, який був створений завдяки праці сербського астронома Мілутіна Міланковича. Цей календар позбавлений недоліку юліанського календаря і є суттєво точнішим (більше наближеним до астрономічних подій), ніж григоріанський календар.
Станом на теперішній час більшість Православних Церков (Вселенський Патріархат, Олександрійський Патріархат, Антиохійський Патріархат, Румунський Патріархат, Болгарський Патріархат, Церква Кіпру, Церква Греції, Церква Албанії, Церква Чеських земель і Словаччини) використовують новоюліанський календар. Подекуди в межах одної Помісної Церкви є припустимим співіснування різних календарних традицій. Так, монастирі Святої Гори Афон, які канонічно підпорядковані Вселенському Патріархату, продовжують дотримуватися юліанського календаря. Однак метохи (подвір’я) афонських монастирів, які існують в континентальній Греції, використовують новоюліанський календар.
В сучасних реаліях буття Православної Церкви України в українському суспільстві, особливо у зв’язку з агресивною російською війною проти України істотно зростає запит на проведення календарної реформи і узгодження календарної традиції ПЦУ з традицією, прийнятою більшістю Помісних Православних Церков. Тому рішенням №19 Священного Синоду УПЦ (ПЦУ) від 18 жовтня 2022 р. з метою вивчення реальної церковної потреби в здійсненні у близькому часі календарних змін було надано дозвіл церковним громадам (де для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних) звершити 25 грудня 2022 р. богослужіння за чином свята Різдва Христового з подальшим поданням через єпархіальні управління до Київської Митрополії письмової інформації про число учасників такого богослужіння.
Досвід проведення богослужінь Різдва Христового 25 грудня 2022 року виявив великий запит на оновлення календаря не тільки загалом у суспільстві, але також і безпосередньо у церковному середовищі автокефальної Помісної Православної Церкви України. За рішенням Священного Синоду від 2 лютого 2023 р. (Додаток до Постанови №52) згідно поданих прохань 103 парафіям було надане благословення на перехід на новоюліанський календар (Київська єп. – 4 парафії, Рівненсько-Волинська єп. – 5 парафій, Черкаська єп. – 25 парафій, Хмельницька єп. – 6 парафій, Волинська єп. – 13 парафій, Чернівецько-Хотинська єп. – 1 парафія, Кропивницька єп. – 7 парафій, Полтавська єп. – 4 парафії, Тернопільсько-Кременецька єп. – 1 парафія, Вінницько-Барська єп. – 37 парафій). Більшість духовенства і громад, які підтримують календарні зміни, очікують для цього загального церковного рішення.
Слід визнати, що протягом кількох століть традиційний юліанський календар сприймався як один з головних ідентифікаторів української церковної культури. Спочатку це було ознакою спротиву латинізації, а після більшовицької революції – також ознакою опору радянській системі.
Однак в сучасних умовах соціальний і культурний контекст юліанського календаря і його сприйняття докорінно змінилися. Нині він більшістю сприймається не стільки як пов’язаний з давніми українськими традиціями, скільки як пов’язаний з російською церковною культурою. Адже сучасним календарем користуються ті Православні Церкви, які підтримують Православну Церкву України, натомість її опоненти і в першу чергу РПЦ – дотримуються старого календаря.
Водночас фактори з минулого, які стояли на перешкоді календарних змін, нині втрачають свою актуальність. Тому прагнення збереження і утвердження своєї, української, духовної ідентичності, захист від агресії «русского міра», вимагають назрілого рішення – долучитися до більшості Помісних Православних Церков, запровадивши у вжиток новоюліанський календар, як більш точний астрономічно та церковно прийнятий, зі збереженням традиційної Пасхалії.
Беручи до уваги викладені вище міркування та враховуючи численні запити від парафій, монастирів, єпископату, духовенства та вірних щодо можливості переходу на календар, якого дотримуються більшість Помісних Православних Церков, Архієрейський Собор Православної Церкви України постановляє:
1. Благословити парафіям (релігійним громадам) та монастирям, які належать до Православної Церкви України, використовувати у літургійній практиці новоюліанський календар (при цьому незмінно зберігаючи традиційну Пасхалію).
2. Перехід Православної Церкви України на новоюліанський календар здійснити починаючи з 1 вересня 2023 року (початок нового церковного року).
3. З огляду на пастирську доцільність для релігійних громад та монастирів, які виявлять бажання і надалі дотримуватися юліанського («традиційного») календаря, за ікономією дозволити таким парафіям і монастирям, які належать до Православної Церкви України, за рішенням їхніх парафіяльних зборів (духовних соборів монастирів) продовжити використання юліанського календаря. Рішення про це має бути підтримане не менше, ніж двома третинами членів відповідної громади та належним чином документально оформлене.
4. Синодальній богословсько-літургійній комісії спільно з Синодальною календарною комісією, враховуючи досвід інших Православних Церков підготувати пропозиції щодо певних складних випадків у літургійній практиці, які виникатимуть при дотриманні традиційної Пасхалії та новоюліанського календаря для нерухомих свят.
5. Синодальній календарній комісії підготувати оновлений офіційний Церковний календар Православної Церкви України на 2024 рік та на наступні роки, а також календарну інформацію на вересень-грудень 2023 р.
Для громад, які користуватимуться юліанським календарем, благословляється підготувати офіційне видання Церковного календаря Православної Церкви України на 2024 р. за старим стилем.
6. Управлінню духовної освіти і богословської науки, Синодальному видавничо-просвітницькому управлінню, Синодальному управлінню недільних шкіл і катехизації благословити проводити роз’яснювальну роботу щодо використання в літургійній практиці новоюліанського календаря.
7. Цю Постанову винести на затвердження чергового Помісного Собору Православної Церкви України.
Архієрейський Собор закликає повноту Православної Церкви України поставитися до календарних змін з розумінням, відповідальністю, братньою християнською любов’ю та терпінням, протистояти спробам розпалювати ворожнечу і розділення, натомість зберігати єдність Церкви.
Підписи Предстоятеля — Голови Архієрейського Собору та єпископату Православної Церкви України
***
Постанови
Архієрейського Собору
Української Православної Церкви (Православної Церкви України)
у розширеному складі
під головуванням Блаженнійшого Епіфанія,
Митрополита Київського і всієї України,
від 24 травня 2023 р.
Місто Київ,
Трапезний храм преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври
Зібравшись згідно рішення Священного Синоду на своє чергове засідання та провівши його у розширеному складі єпископату Української Православної Церкви (Православної Церкви України), Архієрейський Собор підносить подяку Богові за Його численні милості та благодіяння для Православної Церкви України, зокрема явлені протягом часу від попереднього засідання.
Особливо Собор засвідчує подяку Спасителю, Господу нашому Ісусу Христу, Його Пречистій Матері Діві Марії, преподобним угодникам Печерським за милість, виявлену через оновлення і відродження української та всеправославної святині – Києво-Печерської Свято-Успенської Лаври, яка розпочала звільнення від ярма впливу нечестивої ідеології «русского міра». Собор висловлює подяку Президенту України Володимиру Зеленському, Кабінету міністрів України, Міністерству культури та інформаційної політики України і всім представникам держави та українського суспільства, хто сприяє вирішенню питань захисту релігійної свободи, самобутності українського народу та духовного простору України від агресії «русского міра».
Собор підносить молитви за українських воїнів, які захищають Батьківщину від російської агресії, просить для них, для мирних мешканців, які страждають від атак ворога, для біженців та вимушених переселенців Господньої допомоги та опіки. Просимо у Всевишнього благословення для Сил оборони України у їхній боротьбі за звільнення окупованих агресором українських земель.
У скорботі та пошані ми низько схиляємо голови, підносячи молитви за упокоєння душ захисників України, які поклали своє життя у боротьбі за свободу і незалежність нашої Батьківщини, наближаючи перемогу над ворогом і справедливий мир.
Собор підносить молитви за військових капеланів, а також за братів архієреїв, за духовенство і вірних, які постраждали від війни, перебувають в умовах окупації або були вимушені полишити місце свого проживання.
Собор висловлює сердечну подяку Вселенському Патріархату, Олександрійському Патріархату, Церквам Кіпру та Греції за підтримку в час важких випробувань війною, а також щиро цінує підтримку з боку християнських Церков, релігійних спільнот та всіх людей доброї волі.
Заслухавши та обговоривши доповідь Предстоятеля, Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, про діяльність від часу свого попереднього засідання (24 травня 2022 р.), Архієрейський Собор постановляє:
1. Схвалити роботу Предстоятеля, Митрополита Київського і всієї України Епіфанія за період від попереднього засідання Архієрейського Собору (24 травня 2022 р.) та Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ). Засвідчити повну підтримку Предстоятелю, Блаженнійшому Епіфанію, Митрополиту Київському і всієї України.
Зокрема Собор висловлює повну підтримку заяви Предстоятеля щодо незалежності позиції і рішень Церкви від будь-якого зовнішнього контролю з боку політиків. Розбудовуючи рівноправні партнерські відносини з державою та інституціями громадянського суспільства, Православна Церква України дбала і продовжить дбати про свою свободу і незалежність.
2. Затвердити всі рішення, в тому числі судові, ухвалені Священним Синодом УПЦ (ПЦУ) за період з попереднього засідання (з 24 травня 2022 р.), відображені в синодальних документах.
3. Повторно засвідчити бажання і готовність нашої Помісної Церкви вести діалог, мета якого – досягнення єдності українського православ’я навколо Київського престолу на засадах Томосу про автокефалію.
Висловити глибокий жаль з приводу ультимативних відмов керівництва Митрополії Московського Патріархату в Україні від такого діалогу, водночас засвідчивши його успішність на рівні релігійних громад. Собор вдячний православним громадам і духовенству, які за власним вільним рішення протягом попереднього часу послідували Томосу про автокефалію і увійшли в родину Православної Церкви України та закликає інших, хто ще вагається, реально і остаточно розірвати неканонічну підлеглість контрольованим державою-агресором структурам Московської патріархії.
4. Закликати державу і надалі виконувати свій обов’язок захищати релігійну спільноту і все суспільство від ворожого іноземного впливу, від намагань з-закордону під виглядом релігійної діяльності втручатися у внутрішні справи України, руйнувати її через нав’язування неоімперської ідеології. Цей обов’язок є особливо актуальним у світлі використання релігійних інструментів у гібридній агресії Росії проти України.
У зв’язку з цим Собор підтримує необхідність якнайшвидшого запровадження законодавчої заборони підлеглості релігійних організацій в Україні релігійним об’єднанням з центром у державі-агресорі.
5. Підтримати викладені у Доповіді Митрополита Київського і всієї України Епіфанія на Соборі оцінки та пропозиції і взяти їх до уваги у подальшій праці з розбудови Помісної Церкви.
6. Незмінно дотримуючись визначень Томосу про автокефалію та Статуту Православної Церкви України ухвалити запропонований Священним Синодом Статут (положення) про управління Православної Церкви України з урахуванням внесених правок та передати його на розгляд і затвердження Помісному Собору.
7. Затвердити запропонований Священним Синодом проект Постанови Архієрейського Собору «Про врегулювання календарного питання в Православній Церкві України».
Завершуючи свою працю Архієрейський Собор підносить молитви за Помісну Українську Православну Церкву, за перемогу і справедливий мир в Україні та закликає Боже благословення на духовенство і вірних та на весь український народ.
Назад Усі новини
